Дослідження стресу в період епідемії та карантину
Дослідження стресу в період епідемії та карантину
On 02.04.2020 | 4 Comments

11 березня 2020 р. генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я Т. А. Гебрейесус на брифінгу заявив, що розповсюдження гострої респіраторної інфекції COVID-19 у світі можна охарактеризувати як пандемію.

Із 12 березня в Україні було введено карантин у навчальних закладах, а з 25 березня по всій державі запровадили режим надзвичайної ситуації із подовженням карантину до 24 квітня 2020 р. Було оголошено закриття міжнародного пасажирського сполучення, закриті заклади торгівлі, окрім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків, зупинена робота метрополітенів, міжміського, міжобласного автомобільного, залізничного та авіасполучення. З 6 квітня обмеження посилились:  карантин став жорсткішим, зокрема забороняється ходити вулицями більш, як по двоє, та перебувати в громадських місцях без масок чи респіраторів. Більшість підприємств призупинило свою діяльність, відповідно, багато українців втратили роботу та відчули різке погіршення фінансової ситуації. Інші були вимушені пристосовуватись до нових умов праці — онлайн. Зокрема, освітня сфера також зазнала різких змін: учні, вчителі, викладачі вимушені були в короткі строки навчитись користуватись онлайн-засобами навчання та провести повну реструктуризацію освітнього процесу. Абсолютна більшість людей опинилась у ситуації ізоляції у власних будинках та квартирах.

Настільки різкі зміни у повсякденному житті, які торкнулись кожного українця, є унікальними в загальному історичному контексті. Вперше на загальному державному рівні було проголошено карантин.

Дослідження стресу в період епідемії та карантину

Методи дослідження

Емпіричні методи дослідження спрямовані на виявлення особливостей переживання стресу особистістю в контексті протидії соціальним викликам та успішності соціально-психологічної адаптації та визначення загального психологічного стану в умовах пандемії та карантину:

  • опитувальник «Стабільність психічного здоров’я — коротка форма» (MHC-SF-UA) К. Кіза. В роботі була використана адаптована українська версія опитувальника Носенко та Четверик-Бурчак.
  • «Тест на позитивну та негативну афективність» («Positive and Negative Affect Schedule», PANAS) Д. Уотсона, Л. Е. Кларк, А. Теллегена, адаптована Эвгеном Осіним на російській та відома як ШПАНА (шкали позитивного афекту та негативного афекту).

Обробку експериментально отриманих показників здійснено з використанням методів математичної статистики: кореляційного аналізу за коефіцієнтом лінійної кореляції К. Пірсона, виявлення статистично значущих відмінностей за критерієм Стьюдента, внутрішнє узгодження характеристик дослідження за коефіцієнтом Кронбаха, середніх показників з тестів.

База дослідження

У дослідженні взяли участь 203 особи (55 чоловіків та 148 жінок; віком 18-65 р.). Анонімне опитування проводилось в онлайн-форматі на інтернет-сторінці, присвяченій дослідженню. Посилання на дослідження розповсюджувалось через соціальну мережу Facebook.

Дослідження стресу в період епідемії та карантину

Згідно результатів порівняння за статтю за методом обчислення t-критерія Стьюдента для незалежних вибірок, у жінок та у чоловіків наявні відмінності. У жінок менший позитивний афект, також у порівнянні з чоловіками жінки мають нижчі показники за шкалами: «захоплений», «повний сил», «впевнений», «зосереджений», «рішучий». Чоловіки у порівнянні з жінками мають нижчі показники за шкалою негативного афекту, а також за шкалами: «занепокоєний», «тривожний», «пригнічений», «засмучений», «зляканий» та «роздратований».

Ми можемо припустити, що причини таких відмінностей обумовлені, вірогідно, більш емоційною складовою характеру жінок в реагуванні на події, схильністю до негайного емоційного реагування на негативну інформацію та пошуку рішення її нейтралізації. При цьому стан «зосередженості» у чоловіків більший, ніж у жінок, як і стан «уважності». Тобто, чоловіки проявляють більшу зосередженість, рішучість та намагаються не піддаватись загальній паніці.

Більшість респондентів майже кожен день, кожен день та 2-3 рази на тиждень відчувають щастя, цікавість до життя та задоволення у період карантину та пандемії. 

За всіма процедурами було встановлено надійні показники кореляції, внутрішньої узгодженості, валідності та надійності отриманих результатів.

Дослідження стресу в період епідемії та карантину

Аналіз результатів

За даними численних досліджень, показники негативного афекту корелюють з переживанням стресу і труднощами його подолання, з частотою неприємних подій в житті. У свою чергу, показники позитивного афекту корелюють з частотою  приємних подій, екстраверсією, соціальною активністю, наявністю близьких  відносин, а також з показниками релігійності і духовності.

За допомогою використаних методик, ми змогли побачити, що за період з 2 квітня по 12 квітня 2020 року, 203 особи, які взяли участь у опитуванні продемонстрували порівняно вищий рівень позитивних психічних станів, аніж негативних, та в цілому демонструють більш виражений позитивний афект в ситуації пандемії та оголошеного карантину. За показником «Стабільність психічного здоров’я» респонденти демонструють середній рівень — 42,84 (вищий бал — 70), загальний позитивний афект (33 бали) перевищує загальний негативний афект (22 бали). 

Загалом у дослідженні найбільшу кількість балів набрали стани «уважний» та «зосереджений», що свідчить про підвищене психічне напруження. За другою методикою нашого дослідження результати співпадають: більшість респондентів 79% відзначають значення для себе того, що відбувається навколо в суспільстві. 

В цілому, позитивні афекти у психічному стані респондентів переважають: «рішучий», «впевнений», «зацікавлений», «натхненний», «бадьорий», «повний сил», «радісний», «захоплений» та суттєво домінують над негативними. Такі результати також корелюють із результатами опитування за другою методикою: 68% респондентів майже кожен день, кожен день та 2-3 рази на тиждень відчувають щастя, 77% цікавість до життя та 78% задоволення у період карантину та пандемії.

При цьому, необхідно також звернути увагу на те, що абсолютна більшість людей не відчуває впевненості щодо позитиву суспільства по відношенню до себе: 49% жодного разу за 2 тижні не відчули цього; 18% відчували це всього 1-2 рази за останні тижні. Такий високий показник свідчить про фрустрацію та недовіру до суспільства, внутрішнє психологічне протистояння до того, що наша спільнота може запропонувати людині. 

У той же час досить високий (86%) процент теплих та довірливих стосунків демонструють опитувані, що свідчить про те, що у стадії стресу люди схильні до згуртування із рідними, родиною, адже потребують підтримки та відчувають бажання надати підтримку близьким, захистити. Така адаптивна реакція на стрес значно знижує негативні емоції.

Дослідження стресу в період епідемії та карантину

Результати нашого дослідження багато в чому співпадають із результатами дослідження, яке паралельно у цей самий період було проведено в Україні соціологічною групою «Рейтинг» 1-2 квітня 2020 року. Серед базових емоцій 1300 респондентів (віком від 18 і старше) найчастіше відчувають радість та зацікавленість/хвилювання. Менш виражені – здивування, гнів, сум та страх. Ще менш виражені – відраза, почуття провини, сором і байдужість. 

Ймовірно, отримані результати можна пояснити тим, що, враховуючи ту величезну кількість випробувань  та негативних переживань, яку відчувають українці протягом останніх 7 років – починаючи із подій Майдану восени 2013-го, воєнні дії на сході країни, більшість населення вимушено адаптувалось до постійного стресу та навчилось долати негативні емоції, помічаючи позитивні моменти в житті. Адже людина не може постійно жити в страху та невизначеності майбутнього. Тож психіка адаптується та пропонує жити сьогоднішнім днем, помічати приємне у простому.

Необхідно зауважити, що результати обумовлені характеристикою вибірки і цілком можливо, що опитування респондентів, які не мають доступу до Facebook, не користуються інтернетом, дало б інші результати. Звичайно, відіграє роль і час дослідження – 3-тій тиждень карантину. Респонденти могли перейти від першої стадії стресу — тривоги — до другої адаптаційної. 

Висновки

Емоції – це актуальний фон нашого настрою та психологічного самопочуття. Стресова ситуація не обов’язково має бути визначальною у житті людини, а саме відношення людини до того, що відбувається – формує наше сприйняття, та наносить шкоду або користь всьому організму. Ми можемо змінювати власний емоційний фон за допомогою простих речей, наприклад, менше дивитися новин, щоб менше тривожитися і відчувати страх; більше спілкуватися з рідними та друзями, щоб відчувати радість та не сумувати. Займатися конструктивною діяльністю задля покращення емоційного фону: секс, хобі, спорт, улюблена музика. Та уникати деструктивної поведінки, щоб не занурювати себе в негативні переживання: занадто багато алкоголю, сну, новин, самотності (відсутності спілкування).

Дослідження стресу в період епідемії та карантину

Негативні емоції – це найбільші руйнівні стресори людського життя. Наша діяльність здатна керувати емоційними станами, так само, як  і емоційні стани викликають зміни у діяльності та поведінці. Окрім цього, емоційний фон залежить також від фізичного стану людини та фізичних параметрів середовища (комфортна температура у приміщенні або вулиці, сонце, свіже повітря, достатня дистанція  з іншими людьми, власна територія) — все це дозволяє зберігати психологічні межі особистості, почуватися краще, бути у гарному гуморі.

Застосування карантинних заходів дійсно перешкоджає розповсюдженню інфекції. Однак аналіз негативних наслідків соціального дистанціювання також вкрай необхідний задля попередження та зменшення впливу стресу на психіку людини.

Негативні наслідки також може викликати позбавлення можливості займатись спортом, та суттєве зменшення часу перебування на свіжому повітрі, а значить — зменшення впливу сонця та зменшення виробництва вітаміну D, дефіцит якого якраз і асоціюється з вірусними епідеміями. Серед реакцій на стрес є також переїдання, яке веде до погіршення фізичного та психічного здоров’я особистості; порушення сну, що ще більше погіршує стрес і збільшує споживання їжі. Враховуючи все вищенаведене, можна припустити, що карантин виглядає не як засіб подолання інфекції, а небезпечним порочним циклом, спричиняючи інфекцію та більш серйозні проблеми та глобальні наслідки.

Потрібно досліджувати психологічний стан як в окремих групах, які перебувають на самоізоляції у виділених приміщеннях після повернення з-за кордону, так і всього населення, щоб краще розуміти потреби та проблеми. Ці знання мають вирішальне значення, якщо карантин у майбутньому буде єдиною ефективною стратегією боротьби із захворюваннями. Наскільки нам відомо, розгляд несприятливих наслідків карантину, включаючи психологічні наслідки, раніше не здійснювався систематично. Майбутні дослідження повинні оцінювати людей щодо інших психологічних реакцій, включаючи страх, гнів, провину та стигматизацію.

Дослідження стресу в період епідемії та карантину

Слід розробити стандартизований інструмент опитування, який враховує весь спектр психологічних відповідей на карантин. У разі майбутніх спалахів, в яких здійснюються карантинні заходи, стандартизований інструмент дозволить порівняти психологічні реакції на спалахи різних інфекційних причин і міг би бути використаний для моніторингу симптомів у часі.

Постає питання, чи є карантин настільки необхідним засобом охорони здоров’я, що запобігає поширенню інфекційного захворювання? Можливо, було б доцільним винайти інші моделі поведінки. Такі, що перешкоджають поширенню вірусів, однак не позбавляють особистість від можливості, як мінімум, працювати та перебувати в достатній мірі на свіжому повітрі, але зі збереженням, наприклад, соціальної дистанції, скасування масових зібрань тощо. Тож вкрай важливим постає необхідність подальших досліджень в цій сфері задля досягнення загального позитивного ефекту. Влада повинна поважати та з обережністю ставитись до необхідності введення жорстких карантинних засобів, уникати подовження його, адже вплив цього режиму є масштабним, суттєвим і довготривалим, як для суспільства в цілому, так і для кожної окремої особистості.

_____________

Ахметова Ольга

Комментарии: 4
Инна Posted 03.04.2020 at23:00   Ответить

👌

Юлия Posted 04.04.2020 at01:47   Ответить

Привет)) Заполнила!

Оксана Posted 04.04.2020 at16:37   Ответить

Бажаю успіху й надхнення !

Елена Posted 04.04.2020 at18:12   Ответить

❤️

Написать ответ